Поліція

ПОЛІЦІЯ НА МИРНИХ ЗІБРАННЯХ

Під час проведення мирного зібрання поліція має дбати про безпеку його учасників та інших осіб. Для цього вона навіть може застосовувати силу чи спеціальні засоби. Однак до таких заходів поліція має вдаватись лише тоді, коли неможливо припинити правопорушення без застосування сили.

З осені 2017 року в Україні працює поліція діалогу (або поліція комунікації). Це особливий підрозділ, завдання якого – вирішувати конфліктні ситуації під час масових заходів шляхом переговорів, без застосування засобів примусу.

ВАЖЛИВО!

Поліція діалогу працює у цивільному одязі із спеціальним яскравим жилетом, на якому нанесені відповідні написи “поліція комунікації” чи “поліція діалогу”.

 

Працівники відповідних підрозділів роз’яснюють учасникам мирних зібрань їхні права та обов’язки. Вони виступають у ролі посередників між конфліктуючими сторонами.

Якщо мирне врегулювання конфлікту неможливе, поліцейські вдаються до застосування сили.

 

Якими є підстави та умови застосування сили поліцією?

Силу поліція може застосувати лише по відношенню до правопорушників.

Поліція не має права використовувати спеціальні засоби (гумові та пластикові кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії) проти мирних учасників зібрань.

Застосування сили або спецзасобів поліцією має бути:

законним

коли право поліцейського застосувати силу до конкретного випадку чітко передбачено законом

необхідним

якщо несилові заходи не допоможуть припинити неправомірну поведінку особи

пропорційним

коли заходи, застосовані до порушника, не перевищують небезпечності його поведінки

ефективним

коли внаслідок застосування сили поліцейським правопорушення припиняється

Поліцейський зобов’язаний припинити застосування сили чи використання спецзасобів:

— якщо порушення припинено

або

 застосуванням сили неможливо припинити порушення

або

немає необхідності у продовженні застосування сили

ПОЛІЦІЯ МАЄ ПРАВО ЗАСТОСОВУВАТИ

Фізичну силу

  • для забезпечення особистої безпеки чи безпеки інших осіб
  • для припинення правопорушення,
  • для затримання порушника

Гумові та пластикові кийки

  • для відбиття нападу на поліцейського, іншу особу або об’єкт, що перебуває під охороною
  • для затримання порушника і у випадку злісної непокори законній вимозі поліцейського
  • для припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень

Засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії

  • для відбиття нападу на поліцейського, іншу особу або об’єкт, що перебуває під охороною
  • для припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень

Вогнепальну зброю

  • у виняткових випадках, чітко визначених законом

ПОЛІЦІЯ НЕ МАЄ ПРАВА

Застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до:

  • жінок з явними ознаками вагітності
  • малолітніх осіб
  • осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості 

      !  Oкрім випадків збройного чи групового нападу, збройного опору поліцейському

Наносити удари гумовими (пластиковими) кийками

  • по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і животу

Під час застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, здійснювати

  • прицільну стрільбу по людях
  • розкидання і відстрілювання гранат у натовп
  • повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин

Відстрілювати патрони несмертельної дії

  • з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в окремі частини голови і тіла людини

Застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C

Застосовувати кайданки впродовж більше ніж 2 годин безперервного використання або без послаблення їх тиску

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ

Під час проведення мирних зібрань можливі провокації з боку противників мітингу або учасників контрзібрань. Права учасників можуть бути порушені правоохоронцями, у тому числі, у разі перевищення ними своїх повноважень. За такі порушення поліцейські можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність

поліцейського наступає за протиправну винну дію чи бездіяльність, що полягає в невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

! Поліцейського може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за висловлювання та дії, що порушують права людини або принижують її честь і гідність.

Адміністративну відповідальність 

поліцейські несуть за дисциплінарними статутами, а також на загальних підставах за, наприклад, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху чи незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Дії поліцейських, які можуть визнаватися кримінально карними злочинами:

перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності; вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю (ст. 171 КК України)

незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства (ст. 340 КК України)

перевищення влади або службових повноважень

тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб (ст. 365 КК України)

завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК України);

притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК України)

порушення права на захист

недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею (ст. 374 КК України).

Для ініціювання кримінального розслідування щодо особи, Вам потрібно звернутися до органу досудового розслідування з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Якщо це стосується вчинення злочин працівником правоохоронного органу, то розслідування проводитиме Державне бюро розслідувань, тому із заявою слід звертатись безпосередньо до його територіальних управлінь за місцем скоєння злочину.  

Адреси територіальних управлінь, Ви зможете знайти за посиланням: https://dbr.gov.ua/teritorialni-upravlinna

Щодо вчинення злочинів громадянами із заявою слід звертатися до управлінь внутрішніх справ (відділків поліції) за місцем вчинення злочину.

Заява про злочин складається у довільній формі із описом обставин злочину та інформацією про заявника (ПІБ, контактні дані). Під час подання заяви Вас буде повідомлено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Кримінальне провадження має бути зареєстровано не пізніше 24 годин після подання Вами заяви. Також, через 24 години після реєстрації Вам зобов’язані надати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань (інформаційної бази, в якій реєструються всі кримінальні провадження).

Якщо провадження не зареєстроване, Ви маєте 10 днів на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру кримінальних правопорушень.